Яким було волонтерство у Дніпрі 100 років тому

Яким було волонтерство у Дніпрі 100 років тому -

Яким було волонтерство у Дніпрі 100 років тому - фото: kolodyazny.livejournal.com

Події
21 травня 17:00

З початку повномасштабного вторгнення Дніпро став потужним гуманітарним хабом, у якому працюють сотні волонтерів. Історики наголошують, що волонтерський менталітет у дніпрян виховали історичні традиції, оскільки вони звикли допомагати, підтримувати та надійно тримати волонтерський фронт у багатьох війнах. 

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Музею історії Дніпра Юрій Берестень розповів про те, яким було волонтерство у Дніпрі під час Першої світової війни (1914-1918 роки).

Перші біженці в Катеринославі

За словами історика, воєнний час супроводжувався появою нових соціальних явищ. Зокрема, найбільш притаманним для світового конфлікту соціальних феноменів було біженство – добровільне або примусове переміщення людей з зони бойових дій до тилових районів.

У Катеринославі перші біженці з’явилися на початку війни в серпні 1914-го року. Кількість вимушених переселенців була зумовлена характером та динамікою бойових дій на фронті, що відображало успіхи та поразки російської імператорської армії.

На початку війни (серпень-грудень 1914 року) біженці приїздили до Катеринослава невеликими групами Катерининською залізницею. Міські благодійницькі організації без проблем вирішували нагальні питання організації життя вимушених переселенців в місті, надаючи житло, забезпечуючи їх родини продуктами харчування, роботою, невідкладною медичною допомогою.

На початку війни волонтери забезпечили здебільшого всі головні потреби декількох тисяч переселенців за рахунок виключно власних коштів, не отримуючи від держави жодної фінансової допомоги у вигляді грошових дотацій та спеціальних субвенцій.

Біженство стало головною соціальною проблемою

Ситуація змінилася влітку 1915 року – через масований наступ німецьких військ в Прибалтиці та Польщі перед російським воєнним командуванням вкрай гостро постала проблема проведення масштабної евакуації промислових підприємств, які випускали продукцію оборонного характеру, та цивільного населення, яке мешкало на території зони бойових дій.

Катеринославська губернія стала одним з головних кінцевих пунктів евакуаційних маршрутів для багатьох десятків тисяч біженців, ешелони з якими заповнили вщент залізничні шляхи Катерининської залізниці. До Катеринославської губернії та Катеринославу попрямував великий потік вимушених переселенців, що істотним чином позначилось на погіршенні соціально-економічної ситуації регіоні, зростанні вуличного насильства, появі сталих вогнищ інфекційних хвороб та спалахів епідемій черевного та висипного тифу, холери, грипу.

Для місцевої губернської адміністрації у той час біженство перетворились на одну із головних соціальних проблем. На той момент для ефективного вирішення проблеми соціальної адаптації біженців на Катеринославщині хронічно бракувало вільного житла, масштабної грошової підтримки місцевих донаторів та благодійницьких установ, які мали досить обмежені бюджети та джерела фінансування.

Створення благодійного відділення імператорського комітету

На середину 1915 року стало очевидним, що проблемами біженства в Катеринославі та Придніпровському регіоні повинно перейматися централізована державна установа, яка здатна координувати діяльність благодійних установ та приватних жертводавців.

27 липня 1915 року в Катеринославі було відкрито Катеринославське губернське відділення Комітету Її Імператорської Високості великої князівни Тетяни Миколаївни. Загальна чисельність особового складу губернського комітету становила 16 осіб.

За звичайною практикою того часу, регіональне відділення імператорського комітету очолив губернатор Катеринославської губернії В.А. Колобов. До його складу увійшли представники губернського земства, міського самоуправління Катеринослава, члени польського, литовського, єврейського, латиського та галицького національних комітетів, які опікувались справами біженців, представники різноманітних благодійницьких та доброчинних установ міста й губернії.

Національні комітети

Восени 1914 року в місті були утворені національні комітети, головне завдання діяльності яких полягало в наданні адресної соціальної допомоги галицьким українцям, латишам, полякам, литовцям та євреям – всім переміщеним особам з території Прибалтики та Царства Польського – польських губерній Російської імперії.

Новостворені установи повинні були вирішити широке коло соціальних питань забезпечення вимушених переселенців, зумовлених наслідками воєнних дій. Зокрема, комітети змушені були опікуватися не тільки поточними проблемами матеріального забезпечення родин біженців, але й сформувати необхідні умови для збереження ними власної національно-релігійної ідентичності й культурницької самобутності.

Для реалізації цього завдання ними в Катеринославі відкрили різноманітні просвітницькі товариства. Вагомим здобутком національних комітетів Катеринослава було створення мережі закладів початкової та середньої освіти, де учні здобували освіту рідною мовою. Зокрема, були відкриті початкові та середні польські школи, литовські, латиські та єврейські.

Слов’янський (згодом Руський) комітет

Цей комітет опікувався потребами 4000 біженців-слов’ян, які прибули до міста Катеринослава восени 1914 року- першій половині 1915 з західних губерній Російської імперії, які були окуповані країнами Троїстої угоди або знаходились на лінії бойового зіткнення ворожих армій. Вимушені переселенці за допомоги комітету були розміщені в спеціально збудованих бараках на Олександро-Невській площі, в демонстраційних павільйонах на території Катеринославської обласної сільськогосподарської виставки (нині парк ім. Глоби) та в бараках військового містечка.

Галицький комітет

Комітет займався надання цільової соцдопомоги біженцям з Галичини, які через свої проросійські та русофільські політичні настрої й симпатії змушені були покинути цю територію, маючи реальні підстави для побоювань в організації проти них німецькою військовою адміністрацією репресій та переслідувань. На утриманні Галицького комітету знаходилось понад 2 000 вимушених переселенців, яким комітетом було надане житло, організовано систематичне харчування, медична допомога, грошове та продуктове забезпечення.

Польський комітет

Комітет опікувався понад 2000 біженцями поляками, які були евакуйовані до міста з території Царства Польського. Маючи достатні фінансові та людські ресурси, польському комітету вдалося в стислі терміни організувати розселення біженців по приватним квартирам міста, створити досить ефективну систему соціального забезпечення вимушених переселенців. За ініціативи комітету була створена ціла низка польських просвітницьких та релігійних товариств.

Одночасно, комітет доклав значних зусиль щодо організації працевлаштування біженців на підприємствах міста та губернії. Аналогічні проблеми відносно успішно вирішували литовський, латиський та єврейські комітети, які функціонували здебільшого за рахунок пожертв приватних донаторів та субсидій міських та земських організацій Катеринославської губернії.

Відкриття повітових відділень комітетів

В середині 1915 року Катеринославська губернія надала притулок понад 200 тисячам біженців. Після відкриття Катеринославського губернського відділення Тетянівського комітету, його членами було ухвалене рішення про створення повітових відділень комітетів на теренах Катеринославської губернії.

Одночасно, до складу губернського та повітового комітетів увійшли представники всіх благодійницьких установ та організацій, які опікувалися проблемами надання соціальної допомоги біженцям, що дозволило досить успішно координувати діяльність благодійницьких осередків, уникаючи дублювання функцій та завих витрат.

Масовий наплив біженців

Наприкінці літа 1915 року до міста та губернії прибула велика кількість вимушених переселенців. Тільки 2 вересня 1915 року на воєнно-продовольчий пункт Катеринослава прибуло 49 вагонів біженців з Гродненської, Волинської та Віленської губерній.

На пункті вимушені переселенці отримували гаряче харчування, проходили медичний огляд, після чого розмішувались в спеціальних пунктах та притулках тимчасового перебування. Зокрема, частина біженців була розселена на території колишньої броварні акціонерного товариства спадкоємців Ботте. На цій території були облаштовані бараки, де окремо розміщувалися латиші та галичани.

Масовий наплив біженців до Катеринославської губернії наклав відбиток на характер діяльності Катеринославського відділення комітету, скорегувавши його пріоритетні завдання та плани діяльності з огляду на нагальні потреби вимушених переселенців. В цей час вкрай гостро постала проблема забезпечення біженців теплим одягом, спідньою білизною та взуттям. Для її практичного вирішення чиновниками комісії були вжиті конкретні заходи.

Так, в структурі губернського відділення була створена спеціальна комісія, члени якої опікувалися проблемами виготовлення взуття, одягу, спідньої білизни. Одночасно, комісія взяла на себе питання соціального забезпечення дітей-сиріт, які під час бойових дій та евакуації до Катеринослава втратили батьків. Таким дітям видавали спеціальні довідки, на підставі яких їх розміщували в міських дитячих садках та сиротинцях.

Створення Ради Об’єднаних національних організацій

Для більш ефективної координації дій національних комітетів, які мали спільні проблеми, 10 листопада 1915 року в Катеринославі була створена Рада Об’єднаних національних організацій, до складу якої увійшли голови та уповноважені від всіх національних комітетів.

Члени Ради -Члени Ради - фото: facebook.com/MIDnipro

В практичній площині діяльність Ради полягала в тому, аби з’ясувати реальні потреби вимушених переселенців та опрацювати найбільш ефективні моделі та способи надання їм адресної допомоги.

В першу чергу, Рада взяла на себе зобов’язання впорядкувати розміри матеріальної допомоги, яку отримували біженці. Кожна родина вимушених переселенців отримала розрахункові книжки, в який щомісячно фіксувалися відомості з отримання казенних пайків, грошової та матеріальної допомоги. Така система адміністративного обліку дозволяла зафіксувати реальні розміри грошового та матеріального забезпечення переселенців та уникати дублювання грошових виплат, а також надавати допомогу іншими благодійницькими установами та організаціями.

Забезпечення одягом та взуттям

Рада впродовж 1915 року активно опікувалася проблемою забезпечення вимушених переселенців взуттям, одягом та спідньою білизною. Створена виконавча комісія з виготовлення одягу, взуття та білизни для біженців на початку своєї діяльності розміщувала замовлення на пошиття взуття для вимушених переселенців в спеціальній майстерні М.А. Аршави, де працювало багато чоботарів-біженців різних національностей.

Вартість виготовленого взуття була дещо нижчою за ринкову, що давало можливість заощадити певні кошти. Наприклад, вартість пари чоловічих черевиків становила 7 р. 50 коп., жіночих – 7 р. 25 коп., дитячих – 5 р. 50 коп. Крім того, комісія забезпечувала учнів-біженців форменим взуттям, вартість якого варіювалася від 4 р. 50 коп. до 6 рублів в залежності від того, який навчальний заклад відвідував учень. Згодом, виготовлення теплого одягу, спідньої білизни було покладене комісією ради на спеціальні швацькі майстерні.

Швацька майстерня -Швацька майстерня - фото: facebook.com/MIDnipro

Катеринославськими національними комітетами досить часто практикувалося надання біженцям матеріалу для самостійного шиття теплого одягу та спідньої білизни. Через постійний рух до Катеринославу евакуаційних потягів з біженцями, загальна чисельність вимушених переселенців зростала, що призводило до поступового збільшення загальної кількості замовлень на шиття теплого одягу та спідньої білизни. Швацькі майстерні не могли задовольнити загальний попит на виготовлення значної кількості одягу та спільної білизни.

Рішення проблеми полягало в тому, що біженці, які мали навички шиття, могли самостійно виготовляли для себе одяг, спідню білизну і тим самим самотужки вирішували свої нагальні проблеми. Як з’ясувалося згодом така модель забезпечення теплим одягом досить швидко принесла свої відчутні результати.

Майстерня з пошиття одягу -Майстерня з пошиття одягу - фото: facebook.com/MIDnipro

Активну участь у забезпеченні вимушених переселенців взуттям та теплим одягом відіграло центральне правління Тетянівського комітету, яке направило до Катеринослава один вагон речей. Паралельно на місцях були облаштовані сиротинець та притулок для інвалідів війни. Зокрема, в Єнакієво отримувалось в сиротинці 24 дитини, а в притулку для інвалідів 27 колишніх військових.

Соціальна допомога для переселенців

Діяльність Катеринославського відділення Тетянинського комітету в другій половині 1915 року сприяла впорядкуванню надання адресної соціальної допомоги вимушеним переселенцям. Завдячуючи докладеним зусиллям чиновників та членів катеринославського відділення, в стислі терміни були оперативно вирішені найбільш вузлові питання соціальної адаптації та надання матеріальної допомоги біженцям.

Будьте в курсі останніх новин – підписуйтесь на наші сторінки в Facebook, Viber і Instagram. Також у нас є чат "Дніпро, підвези", де ви можете знайти собі попутників.

Це чат - пиши та читай 👇
Ого! ти доскролив до нашого чатбота 😏
Тепер у тебе є можливість налаштувати його під себе і дізнаватися важливий контент першим, щоб розповідати друзям
Тільки пошта, тільки хардкор 🤘
Ми в соцмережах