Поради психолога: як відновлювати сили в разі вимушеного неспання - фото: pexels.com
З початком війни багато українців зіткнулися з проблемою депривації сну – це брак або цілковита відсутність сну. Основними симптомами цього розладу є надмірна сонливість, пригнічений настрій, проблеми з пам’яттю і зосередженням уваги.
Як пояснює кандидат психологічних наук і психотерапевтка Наталія Портницька, дорослій людині для нормального функціонування потрібно 7-8 годин безперервного сну. Якщо ця потреба не задовольняється, то у крові підвищується рівень гормонів стресу, таких як адреналін і кортизол, а це призводить до підвищення кров'яного тиску.
В умовах постійного очікування "тривоги" ми забороняємо собі спати, щоб "не пропустити сигнал тривоги", "не підвести близьких", "бо зараз не час спати, поки інші люди у небезпеці" або просто страшно спати. Виникає депривація сну (хронічна нестача сну) як повне або часткове незадоволення потреби людини у сні.
Люди, вимушено позбавлені сну, відчувають більшу тривогу, виникає так званий стрес примусового пробудження.
При тривалій депривації сну з’являються такі симптомі:
Людина може здійснювати необачні кроки та нехтувати небезпекою або, навпаки, починає боятися не лише реально або уявно загрозливих впливів (наприклад, боятися обстрілів і заходу танків, живучи у місті, віддаленому від бойових дій).
Кроками для задоволення потреби у сні можуть бути:
Для засинання у складних умовах використовуйте техніки цілеспрямованого розслаблення:
Будьте в курсі останніх новин – підписуйтесь на наші сторінки в:
Також у нас є чат "Дніпро, підвези", де ви можете знайти собі попутників.