Поранені нацгвардійці розповіли нові деталі розстрілу на "Південмаші"

Нацгвардійці, які отримали найтяжчі поранення, розповіли нові подробиці стрілянини на "Південмаші" у Дніпрі.

Наразі в обласній лікарні імені Мечникова перебувають четверо нацгвардійців, у яких стріляв Артемій Рябчук. Двох із них готують до виписки. Найважчими з п'ятьох поранених були Жанна Шарова та Ігор Семенченко. Вони вже можуть говорити та розповіли ТСН подробиці того, що сталося.

Що розповів Ігор Семенченко

Ігор Семенченко - фото: tsn.ua

Ігор Семенченко переніс кілька операцій і зараз почувається краще. Хлопець отримав кульове поранення живота та стегна. За його словами, з Артемієм він перетинався кілька разів, оскільки він служить за контрактом, а Рябчук був срочником і на чергування заступав рідко. Ігор чудово пам'ятає ніч, коли його мало не вбили.

- Я спав. Крізь сон я почув постріли. Я також почув, як кухар упустив каструлі. Коли тут забігає сам кухар і кричить: "Там Рябчук збожеволів, і він убив керівника". Буквально секунда, і він (Рябчук – ред.) стоїть у дверях та стріляє у мене. Я встиг тільки повітря в груди набрати. Він пішов так стріляти спочатку в мене, потім у того, хто спав поруч, потім ще одного і ще, – розповідає Ігор.

Нацгвардієць каже, що Рябчука він не зачіпав, тому що рідко з ним перетинався. Артемій заступав у варту раз на два місяці, а Ігор – вісім разів на місяць. Хлопець розповідає, що він добре спілкувався з хлопцями, які були у чаті, зокрема з керівництвом. Також він каже, що жодного буллінгу чи "дідівщини" не було. Чому Рябчук так вчинив – Ігор не знає. Але вважає, що він має сидіти у в'язниці довічно.

- На відео видно – він сидів у тривожній групі. У них магазини із собою. Він підійшов до "пірамідки" і почав вести вогонь. Мені здається, це якась диверсія. Він досить професійно поводився зі зброєю. Досить холоднокровно. Людина, яка прослужила 2 місяці, так поводитися не може. Він вираховував час, – вважає Ігор.

На його думку, у Рябчука були хороші навички стрільби і так стріляти не міг хлопець, який прослужив лише два місяці.

- Коли його затримали, він сказав, що "один умудрився втекти". Він розумів, якщо він вийде з варти, він назад не зайде, бо треба, щоб хтось відкрив зсередини. Якби той хлопець не втік, він би нас усіх постріляв. Чому відчинилися двері в КХО? Тому що той хлопець Женя прийшов із нічної перевірки постів. Він був у "сушарці" поруч. І коли він почув, що Рябчук стріляє, він відчинив двері і йому вдалося вибігти, я думаю, завдяки йому ми залишилися живі, – розповідає поранений нацгвардієць.

Ігор розповів, що Артемій з багатьма людьми, яких застрелив, не був знайомий. Тому вони не могли над ним знущатися. Він вважає, що він стріляв би в тих, хто це робив, а не в усіх, кого бачив. Керівник, якого вбив стрілець, був зі штабу, а вони заступають у варту раз на кілька місяців, тому Ігор упевнений, що він Артемію нічого поганого не зробив.

Із Рябчуком Ігор спілкувався лише кілька разів і був про нього позитивної думки.

- Коли срочники потрапили до роти та проходили стажування, вони в окремому "кубрику" були. Я зайшов до них і запитав: Що вам хлопці подобається? Я одразу його виділив. "Ось із цього буде толк", – подумав. Він великий, міцний. Ми з ним добре поговорили. До нього претензій ніколи не було. Скромний, небалакучий, – розповідає нацгвардієць.

Ігор також додав, що все те, що говорять про частину, де вони служили – неправда, тому він не хоче, щоб через дії Рябчука постраждав хтось ще.

Поки що хлопець перебуває у лікарні, але мріє трохи побути вдома, а потім знову повернутись на службу за контрактом, якщо не виникне проблем зі здоров'ям. Проте його бентежить і лякає те, що можна отримати кулю в мирному місті від товаришів по службі.

Що розповіла Жанна Шарова

Жанна Шарова - фото: tsn.ua

Дівчина родом із Харківської області. Кілька років тому вона приїхала вчитися у Дніпро. Жанна залишилася у місті, займалася дзюдо. Вона закінчила університет внутрішніх справ за спеціальністю "правоохоронна діяльність", а згодом вирішила відслужити в Нацгвардії за контрактом. Дівчина працювала в караулі та за допомогою спецобладнання передавала інформацію керівництву частини.

Жанна вважає за краще не згадувати події тієї ночі. Тоді вона зазнала трьох тяжких поранень, а одна з куль перебила їй хребет. Дівчині зробили кілька операцій і перелили понад чотири літри крові.

– Я не можу знати, чому він це зробив. Він вистрелив у мене, тому що я могла доповісти у частину, я не встигла цього зробити, він у мене вистрілив, і я не змогла встати. Я його взагалі не знала. Я рідко заступала у варту, і я заступала лише у контрактний підрозділ. Я навіть не знаю всіх поранених. Я ніколи не спостерігала, щоб у нас був булінг, усі були дружні. Як у срочників я не знаю. Контрактний підрозділ був нормальним. Служба йшла тихо, без подій. З тієї варти знала лише трьох людей, – розповідає Жанна.

Попереду у дівчини операція. Вона мріє знову стати на ноги і повернутися до активного життя, яке в неї було до цього.

Будьте в курсі останніх новин – підписуйтесь на наші сторінки в Facebook, Viber і Instagram. Також у нас є чат "Дніпро, підвези", де ви можете знайти собі попутників.