В електроніці, електротехніці, електромонтажних роботах використовуються діелектрики або електроізоляційні матеріали. За інформацією виробника pkf-elektroplast, це матеріали з великим електричним опором, які перешкоджають витоку електричного струму між будь-якими струмопровідними частинами, що знаходяться під різними електричними потенціалами.
Це, наприклад, полімери — ПВХ, поліетилен або фторопласти. Вони мають високу електричну міцність, тому є відмінною сировиною для виробництва кабелів. Для двигунів і трансформаторів, які працюють в умовах високих температур, використовують діелектрики на основі композитів, здатних зберігати свої властивості при температурах до 180 °C і більше.
Вибір між матеріалами для різних електричних систем та агрегатів робиться, зокрема, з огляду на їх електроізоляційні властивості. Що це, та як їх виміряти, розглянемо далі у статті.
Це характеристика матеріалів, які можуть ізолювати електричні кола, не допускаючи витоку струму.
Є параметри, які допомагають оцінити, як конкретний матеріал взаємодіє з електричними полями й струмом, і визначають, у яких умовах його можна використовувати. Це:
Високі температури можуть зменшити електричну міцність матеріалу та призвести до його руйнування. Наприклад, для високовольтних трансформаторів використовують спеціальні ізоляційні матеріали, здатні працювати при підвищених температурах, не втрачаючи своїх властивостей.
Вода є провідником струму, тому матеріали з високою гігроскопічністю можуть втрачати свої ізоляційні властивості при підвищеній вологості. У промислових установках або відкритих електричних мережах важливо застосовувати матеріали з низьким водопоглинанням.
Ізоляційні матеріали, що піддаються механічним деформаціям — вібраціям, розтягуванню або ударам — повинні мати високу міцність. Це актуально для кабельних систем, що прокладаються в місцях із підвищеним рухом, а також для обладнання, що експлуатується в агресивних промислових умовах.
Використовують кілька тестів:
Ці тести допомагають вибрати матеріал, який забезпечить довготривалу і безпечну роботу електричних систем, мінімізуючи ризики пробою або інших аварійних ситуацій.