"Дніпру не 250 років": дослідники пояснили, як Стара Самарь та козацькі поселення сформували місто

У Дніпрі презентували результати науково-дослідного проєкту «Шлях до міста: від бісеру до намиста», присвяченого походженню сучасного міста. Дослідники застосували структурно-системний підхід і розглянули територію Дніпра як мережу поселень, які взаємодіяли між собою та поступово розвивалися. За їхньою версією, одним із первинних центрів цього процесу була Стара Самарь, навколо якої формувалися інші козацькі осередки.

Про презентацію повідомила міська влада Дніпра. Проєкт реалізувала громадська організація «Інститут суспільних досліджень» за підтримки Дніпровської міської ради в межах програми розвитку місцевого самоврядування на 2026–2030 роки. До роботи долучили фахівців кафедри системного аналізу та управління Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Вони використали математичні методи, теорію систем і логіку, щоб дослідити, як поселення на території сучасного міста могли утворювати спільну мережу.

Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Автори проєкту наголошують: історію Дніпра не варто зводити до однієї дати або одного населеного пункту. На їхню думку, місто формувалося поступово — завдяки взаємодії людей, поселень, переправ, торговельних шляхів і оборонних осередків. Остаточні результати дослідження планують опублікувати в наукових виданнях.

Чому дослідники пропонують дивитися на Дніпро як на мережу поселень

Кандидат історичних наук, заступник голови ГО «Інститут суспільних досліджень» Святослав Чирук пояснив, що дискусія про витоки Дніпра триває вже не одне десятиліття. Раніше дослідники пропонували пов’язувати початок міста з різними козацькими поселеннями. Серед них — Половиця, Старий Кодак, Новий Кодак і Стара Самарь.

За словами Чирука, спроба провести пряму лінію від одного поселення до сучасного міста не відображає складності історичного процесу. Тому автори нового проєкту вирішили дослідити не лише окремі населені пункти, а й зв’язки між ними. Такий підхід має показати, як територія поступово перетворювалася на цілісну систему.

Дослідники звернули увагу на те, що поселення могли виконувати різні функції. Одні мешканці займалися рибальством, інші забезпечували переправи через річки, охороняли шляхи або постачали продукти. У результаті між окремими осередками виникали сталі зв’язки, які підтримували їхній розвиток.

Доктор технічних наук, доцент кафедри системного аналізу НГУ «Дніпровська політехніка» та керівник дослідницької групи Тімур Желдак зазначив, що місто можна розглядати як складну систему взаємодії людей. За його словами, аналіз цієї системи показав, що її первинним центром була Стара Самарь. Згодом навколо неї формувалися інші поселення, а центр активності міг змінюватися.

Саме тому автори дослідження говорять про безперервний розвиток мережі, а не про одноразове заснування міста за чиїмось наказом. Вони вважають, що територія сучасного Дніпра мала тривалу історію заселення ще до появи імперського Катеринослава.

Які поселення пов’язують із витоками Дніпра

У дослідженні згадують кілька історичних осередків, які існували на території сучасного міста або поблизу неї. Кожен із них має власну історію, а їхній розвиток впливав на формування регіону.

• Стара Самарь — поселення на лівому березі Дніпра, яке автори нового дослідження вважають первинним центром формування мережі. Саме з ним пов’язують ранній етап розвитку міського життя на цій території;
• Старий Кодак — історичне поселення, пов’язане з Кодацькою фортецею, яку збудували у 1635 році для контролю над запорозькими козаками та шляхами через Дніпрові пороги;
• Новий Кодак — козацьке містечко на правому березі Дніпра, яке було важливим адміністративним, торговельним і військовим осередком Запорожжя;
• Половиця — козацьке поселення, з яким у попередніх історичних концепціях також пов’язували витоки сучасного Дніпра.

У мережевій концепції ці поселення не обов’язково мають бути послідовними етапами розвитку одного населеного пункту. Йдеться про кілька осередків, які існували в різний час, взаємодіяли між собою та впливали на заселення навколишньої території. Згодом частина історичних поселень увійшла до сучасної міської структури.

Дослідники також наголошують на географічних особливостях місцевості. Територія біля злиття Дніпра та Самари була важливою для пересування, рибальства, торгівлі й переправ. Тут зустрічаються степова та лісостепова природні зони. За версією авторів проєкту, ці умови сприяли появі та розвитку поселень і зв’язків між ними.

Чому Дніпро офіційно відраховує історію від 1526 року

Нова презентація відбулася на тлі ширшої дискусії про дату заснування Дніпра. 19 серпня 2026 року депутати міської ради внесли зміни до Статуту територіальної громади та затвердили 1526 рік як офіційну дату виникнення міста. До цього роком заснування вважали 1776-й — дату, пов’язану із заснуванням Катеринослава за часів Російської імперії.

Вибір 1526 року міська влада пояснює історичними та археологічними свідченнями існування Старої Самарі. Професор Сергій Світленко, який брав участь у роботі над новим датуванням, посилався, зокрема, на понад шість тисяч археологічних артефактів і тисячі квадратних метрів досліджених розкопок. За його словами, ці матеріали свідчать про тривалий процес заселення території.

Водночас 1526 рік не означає, що саме тоді місто було засноване одним рішенням або що історики встановили точний день появи поселення. Це обрана точка відліку, пов’язана з аргументами на користь існування Старої Самарі на початку XVI століття. Сам процес формування міста був тривалішим і складався з багатьох етапів.

Не всі дослідники погоджуються з тим, що саме 1526 рік достатньо підтверджений джерелами. Частина істориків вважає, що конкретна дата потребує додаткового обґрунтування, а для визначення початку міського розвитку варто враховувати також Новий Кодак та інші поселення. Під час громадських слухань у серпні 2026 року обговорювали кілька версій, зокрема старосамарську та новокодацьку.

Дискусія стосується не того, чи існувало життя на території сучасного Дніпра до заснування Катеринослава, а того, як саме визначати початок історії міста та які свідчення вважати достатніми для встановлення дати. Новий проєкт пропонує розглядати це питання ширше — через взаємодію поселень і поступове формування міської системи.

Автори дослідження «Шлях до міста: від бісеру до намиста» повідомили, що докладні результати планують опублікувати в наукових журналах. Поки що представлена концепція є результатом міждисциплінарної роботи істориків і фахівців із системного аналізу. Її подальше наукове обговорення має показати, як нові методи допоможуть уточнити історію формування Дніпра.

Будьте в курсі останніх новин – підписуйтесь на наші сторінки в:

• Telegram
  
• Facebook, 
  
• Viber
  
• Instagram

Також у нас є чат "Дніпро, підвези", де ви можете знайти собі попутників.