Російські керовані авіабомби (КАБ) пройшли чергову трансформацію: у нових модифікаціях поєднують плануючі поверхні з додатковими рушійними блоками та вдосконаленими алгоритмами наведення. У підсумку боєприпаси стали здатні долати більшу відстань після скидання та точніше триматися курсу навіть за часткового глушіння – це відкриває для нападника можливість вражати цілі глибше в тилу, зменшуючи ризики для літака-носія.

Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Чим відрізняються нові КАБи

У технічному вимірі нові версії керованих авіабомб мають дві ключові відмінності: по-перше, додаткові двигуни або підсилювачі тяги, які збільшують дальність польоту; по-друге, більш стійкі системи наведення, що поєднують інерційну навігацію, супутникові корекції та адаптацію до перешкод. Це дозволяє запускачу атакувати з відстаней, на яких носій уже менш уразливий для наземних засобів ППО.

Головні ризики для міст і критичної інфраструктури

Оновлені КАБи змінюють «геометрію» загрози:

• зростає глибина ураження: цілі в тилу, що раніше вважалися відносно захищеними, опиняються в зоні ризику;
• збільшується інтенсивність і дешевизна атак: КАБи дешевші в експлуатації, ніж деякі ракети, тож ворог може завдавати частіших ударів;
• ускладнюється раннє виявлення: низька або плануюча траєкторія та швидка фаза заходу дають менше часу на реакцію;
• синхронні загрози: комбінування КАБів із дронами, РЕБ і ударами по ППО створює мультизадачну картину, що ускладнює оборону.

Критичні об'єкти – енергетика, водопостачання, транспортні вузли, медичні заклади – стають пріоритетними цілями через їхній вплив на життєздатність міст. Навіть одиночне влучання по підстанції чи компресорній має наслідки для сотень тисяч людей.

Що робити: стратегія захисту

Ефективна відповідь потребує багатошарового підходу, що поєднує технології, позиційну оборону та логістику:

1. Інтеграція датчиків і управління. Єдина мережа радарів, акустичних і оптичних датчиків з автоматизованою системою розпізнавання дає шанс виявити загрозу на ранній фазі.
2. Посилення дальнього ударного потенціалу. Щоб відсунути носії за межі досяжності КАБів, потрібні засоби, які можуть діяти глибоко в тилу противника: далекі ракети, дальня авіація, модернізовані ЗРК.
3. Розвиток РЕБ як елементу комплексу. Сучасні комплекси радіоелектронної боротьби можуть дезорієнтувати наведення боєприпасів – але ефективні вони лише в комбінації з перехопленням.
4. Удар по логістиці супротивника. Підрив або ускладнення процесів підготовки і зберігання боєприпасів змушує ворога витрачати ресурси й знижує інтенсивність атак.
5. Швидке впровадження інновацій. Модульні системи раннього виявлення, дрони-патрулі та мобільні ППО можуть давати оперативний ефект, коли розгортаються швидко і в тестованих конфігураціях.

Ефективність захисту міст залежить не тільки від техніки: важлива координація між військовими, енергетиками, місцевою владою та цивільними службами. Підготовка планів евакуації, резервування генерації та збереження запасів критичних ресурсів – це частина протидії, яка зменшує втрати від вдалих ворожих ударів.