"Як 20-річна дівчина може мати таке резюме?": гендерні стереотипи на ринку праці 

McKinsey & Company підрахували, що гендерна нерівність може дорого коштувати: за їхніми припущеннями, всі країни світу можуть недозаробити близько 12 трильйонів доларів до 2025 року через брак рівності між чоловіками та жінками на ринку праці. 

 У 2015 році показник різниці між зарплатами чоловіків та жінок в Україні становив 26%. Останні ж дані свідчать про скорочення цього показника до 18,6%.  Це менше ніж у світі загалом, але більше, ніж у країнах ЄС. Омбудсман Дмитро Лубінець, який оприлюднив статистику, додав, що основними причинами цього є систематична дискримінація та недооцінка праці жінок.

Чому так стається? Бо на формування суспільної "норми" в Україні впливають гендерні стереотипи. "Стандартні" уявлення про чоловіків та жінок мають великий вплив також і на ринок праці. 

Чи є гендерна нерівність на ринку праці України? 

Експерти з гендерних питань стверджують, що гендерна нерівність у сфері зайнятості в Україні є, але позбавлена чітко ідентифікованого дискримінаційного характеру. Виявляється, роботодавці України послуговуються стратегією економічного виживання, котра передбачає жорстку кадрову політику. Вони вважають, що з жінками пов’язані більші витрати. Вагітність, декретна відпустка, часті лікарняні через догляд за дитиною, соціальна допомога на утримання дитини — все це стає причиною не наймати жінок на посади, де їх можуть замінити чоловіки. 

Структура ООН Жінки наголошує, що жінки часто стикаються з обмеженнями щодо зайняття лідерських посад в економічних організаціях. Згідно з даними Державної служби статистики України, станом на початок 2021 року жінки очолювали лише 29% усіх юридичних осіб (зокрема 13% державних підприємств).

Це підтверджують і думки жінок. Студентка Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" Єлизавета Таран поєднує навчання із суспільною активністю та роботою. І вона розповідає, що стикатися зі стереотипами на ринку праці для неї було дуже болісно: "Я працюю з 16 років, маю великий досвід. І влаштовуючись на роботу нещодавно, побачила судження: "як 20-річна дівчина може мати таке резюме? Як ти цього досягла? Цього не може бути!". Тому я проходила найбільше співбесід та доводила все, що маю в резюме. Це ще раз демонструє, наскільки сильний стереотип про те, що молоді дівчата не можуть бути досвідченими чи мати глибокі знання".

Єлизавета зазначає, що на своєму шляху зустрічала багато упередженого вставлення. "Часто кажуть щось на кшталт "ти можеш бути менеджеркою чи секретаркою, можеш щось там допомагати". Але це не може бути одразу посада, на яку ти претендуєш: постійно треба щось доводити. Це настільки складний шлях, що багато дівчат просто опускають руки. Натомість досвідчені чоловіки віком 30+ набагато легше отримують керівні або просто бажані посади, бо чомусь є певність, що вони краще впораються. Часто чула, що у чоловіків менше емоцій та більше холодного розуму, а дівчата — більш істеричні".

Героїня вважає, що роботодавці втрачають цінних кадрів, оцінюючи потенційних співробітників за віком та гендером, не за навичками та досвідом. "Це починається тоді, коли люди вчать своїх дітей, що чоловіки повинні керувати, а жінки — сидіти вдома. Але це не так! Суспільство має розвиватися, а чоловіка та жінки — чути один одного", — говорить Єлизавета. 

Гендерні стереотипи на ринку праці

Гендерна професійна сегрегація — саме так називають форму гендерної нерівності на ринку праці, коли жінки концентруються у тих секторах, де оплата праці є нижчою. Її вкрай сильно підсилюють стереотипи. 

1. Стереотипи про психологічні риси та якості особистості чоловіків та жінок. Це уявлення про те, що чоловіки та жінки народжуються протилежностями: одних зображають логічними та активними, а інших — покірними, залежними та емоційними. Особам різних статей приписують маскулінні та фемінні риси, яких вони можуть і не мати. А також розділяють посади професії на "чоловічі" та "жіночі".
2. Стереотипи, що закріплюють професійні ролі чоловіків і жінок. За ними для жінки головними є ролі сімейні (жінка, мати, господарка), а для чоловіків — професійні ролі (годувальник, карʼєрист).
3. Стереотипи про відмінність у змісті жіночої та чоловічої праці. За ними жінка частіше має бути у сфері виконавчої та обслуговуючої праці, а чоловік — у сфері інструментальної та творчої праці.

Усі ці стереотипи заважають ефективному розвитку сучасного ринку праці та тягнуть за собою ряд проблем у суспільстві.

Консультантка Аналітичного центру ЮрФем Каріна Литвинюк говорить, що комплексних досліджень щодо гендерного розриву оплати праці та його впливу на економіку, зроблених уже під час війни, немає. Проте вона вказує, що гендерні стереотипи й далі є на ринку праці України: "Їх існування підтверджує те, що в Україні 59% усіх керівних посад займають чоловіки (за даними дослідження «Жінки і чоловіки на керівних посадах в Україні: 2017-2020», проведеного Українським центром суспільних даних). Також за даними Держстату, станом на 1 січня 2021 р. в Україні налічувалось близько 1,9 млн фізичних осіб-підприємців, з яких 46% зареєстрували жінки. А відповідно до статистичних даних КСДС ("Звіт про кількісний склад державних службовців" — форма звітності, затверджена Нацагентством з питань держслужби) станом на 31.12.2021 р. серед державних службовців категорії "А": жінок — 28%, чоловіків — 72%», — такі дані наводить спікерка. 

Водночас вона відзначає: за даними Опендатаботу, кожен другий ФОП в Україні з початку 2023 року відкривають жінки. "56% нових ФОПів в Україні у 2023 році відкрили жінки. Найбільш помітно кількість підприємиць зросла від початку осені: так, наразі на жінок припадає 60% нових ФОПів. Також можна звернути увагу на міжнародне дослідження щодо гендерного розриву в оплаті праці. За даними щорічного звіту Всесвітнього економічного форуму, Україна посіла 66-те місце в глобальному рейтингу подолання гендерної нерівності. Проти минулого року наша країна піднялася на 15 рядків у списку Global Gender Gap Report 2023, обігнавши Уругвай, Ель-Сальвадор, Чорногорію, Мальту й ОАЕ".

Експертка каже, що від гендерних стереотипів страждають усі учасники ринку праці: це і працівники, і роботодавці, і держава. "Стереотипи зменшують участь жінок у ринку праці, роблять їх меншовартісними та вразливими. Це впливає на їх фінансову самодостатність, продуктивність на робочому місці та самореалізацію. Водночас роботодавці втрачають цінних працівників, а економічний розвиток держави стигматизується через неефективне використання людських ресурсів. Натомість залучення жінок та справедлива оплата праці допоможе збільшити трудовий потенціал країни, а це допоможе забезпечити більше економічної стабільності та росту. За умови, що рівень зайнятості жінок буде дорівнювати рівню зайнятості чоловіків, рівень ВВП України зросте на 7%. Якщо усі жінки увійдуть до робочої сили — на 21% (23,62 млрд дол.). Це дані з дослідження «Як збільшити зайнятість жінок і чому це важливо для економіки?", яке провели у 2019 році дослідники Центру економічної стратегії", — розповідає Каріна Литвинюк.

Також вона наголошує, що прояви гендерної дискримінації на роботі — це порушення як національного, так і міжнародного законодавства. "Однак, якщо таке стається, у працівника є декілька варіантів дій. Їх можна використовувати як покроково, так і незалежно один від одного:

• Звернутись із заявою до роботодавця/иці.
• Звернутись до Головного управління держпраці зі скаргою.
• Звернутись до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зі скаргою.
• Звернутись із позовом про порушення трудових прав до суду.

Поки в Україні ще немає поширеної судової практики щодо вирішення спорів у сфері гендерної дискримінації на роботі. Проте варто зауважити, що 15 вересня 2023 року Кабінет Міністрів України схвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року. А також аби посилити ефективність судового захисту, в новій редакції закону "Про працю" планують впровадити принцип однакової оплати за працю рівної цінності незалежно від статі.

На підставі скарг про дискримінацію в оплаті праці за гендерною ознакою державна служба України з питань праці проводитиме перевірки. Також розроблять національну методологію гендерно нейтральної оцінки робіт і навчання для інспекторів праці й роботодавців", — говорить експертка. 

Матеріал виготовлено у співпраці з ГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні в межах проєкту "EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні" (EU4Recovery) за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Ця публікація підготовлена в рамках проєкту EU4Recovery, однак висловлені в ній погляди та вміст не означають офіційного схвалення або визнання з боку ЄС або Організації Об’єднаних Націй.

Авторка: Анастасія Коваленко

Будьте в курсі останніх новин – підписуйтесь на наші сторінки в Facebook, Viber і Instagram. Також у нас є чат "Дніпро, підвези", де ви можете знайти собі попутників.