Ольга Стефанішина стверджує, що Україна буде в НАТО незалежно від рішень Вільнюського саміту

Глава уряду, відповідального за вступ України до НАТО, Ольга Стефанішина вирушила до Вільнюса для зустрічей і переговорів напередодні саміту Альянсу. Тим часом Президент, його команда, Міністерство закордонних справ, Адміністрація та (можливо, найголовніше!) наші друзі та партнери по НАТО також намагаються використати останні дні та години для того, щоб переконати президента Сполучених Штатів, що настав час запросити Україну в НАТО. Готовності поки що не спостерігається. Проте О. Стефанішина вважає, що навіть якщо Альянс буде готовий, це можна вважати позитивним рішенням для України. Коротко про головне з переговорів та про те, як нам слід діяти та хто на нашому боці з інтерв’ю віцепрем’єрки для "Європейської правди". "Про Україну без України" Коли ми про щось домовляємося з ЄС, то ми є повноправним учасником перемовин. А НАТО – це закрита організація, де всі рішення обговорюють лише члени Альянсу. Навіть коли рішення стосуються України, ми не є частиною цього переговорного процесу. Альянс лишається на своїх принципах: ми можемо лише повідомляти партнерам про наші очікування.  Саміт передбачає комплекс рішень. Там буде йтися не тільки про Україну: Швеція на саміті не стане членом НАТО, це вже технічно неможливо; Нового генсека немає; Лишається тільки Україна. Ми хочемо, щоб усі лідери НАТО, 31 держава, підтвердили, що Україна запрошена до Альянсу, і підтвердили, що новостворена Рада Україна-НАТО має визначити шлях до членства. Це символічне рішення допоможе на фронті. Зараз відбувається початок контрнаступу, і рано чи пізно вибудована росіянами оборона буде прорвана. Для нас важливо, щоб у цей найважчий період українці, бійці ЗСУ почули потужний сигнал від союзників. Також важливо, яка ситуація склалася саме зараз у Росії (після бунту Пригожина. – ЄП): ми побачили, що її внутрішню стабільність можна повністю підірвати менш ніж за добу. Через це саме зараз у Росії дуже обмежений простір до нових різких рухів, бо Кремль розуміє, що це може спровокувати нові острівці дестабілізації. Це підкреслює, що зараз є можливість діяти. Не менш важливо, що на підтримку запрошення України є об'єднаний голос усього східного флангу НАТО, який каже, що їхня безпека залежить від того, чи буде Україна членом Альянсу. Це позиція всієї "Бухарестської дев'ятки". 6 червня відбувся саміт "Бухарестської дев'ятки" за участю генерального секретаря, в якому взяла участь президентка Угорщини, і рішення підписані офіційно, в тому числі угорською стороною. Тут треба розуміти, що членство України в НАТО просувається не стільки в інтересах Києва, скільки в інтересах безпеки східного флангу. "Зараз страх Росії у Альянсі трансформувався" Емманюель Макрон підтримує членство України в НАТО, підтримує те, щоби створена Рада Україна-НАТО була містком для досягнення такого членства. І це більше ніж просто підтримка України: Франція є лідером ініціативи про стратегічну автономію Європи, і Макрон реально вважає, що рішення по Україні має бути ухвалене в НАТО зараз. Очевидною і однозначною – звичайно, на нашу користь – є позиція Італії.  Данія та Норвегія виступають у НАТО єдиним флангом на підтримку України. І повернемося до "Бухарестської дев'ятки", де кожна країна працює на нашу підтримку. Візит президента в Болгарію продемонстрував, що це не просто декларації, що кожна країна глибоко усвідомлює свою позицію щодо підтримки членства України в НАТО. Роль США завжди була ключовою. Вона є ключовою і зараз, у перемовинах з Туреччиною щодо членства Швеції в НАТО. Роль Сполучених Штатів була ключовою і в 2008 році на саміті в Бухаресті, коли Сполучені Штати наполягали на тому, щоб Україна отримала план дій щодо членства в НАТО, а Європа була проти. А зараз ситуація діаметрально інша. Тепер не США, а Європа вимагає, щоб Україна була в НАТО. Зараз дискусія всередині Альянсу полягає в тому, щоби в принципі почати серйозно говорити про членство України в НАТО. А формати будемо визначати після того, як буде принципове політичне рішення. Зараз важливо, щоб Альянс зрозумів очевидне: що навіть після війни безпека і стабільність у Європі можливі лише з Україною у складі військової і адміністративної системи НАТО. Достатньо замислитися, якою буде Україна після війни. 1,5 мільйона учасників бойових дій (і, можливо, навіть більше). Концентрація зброї. Країна, емоційно виснажена війною. Тому ми маємо бути частиною НАТО, ми маємо бути інтегровані в систему управління оборонними ресурсами. Ми маємо втримати країну після війни. І НАТО дає найкращу можливість для цього. Раніше був просто шалений страх взагалі щось говорити про Україну, не знаючи, яка буде реакція російської сторони (ми багато про це чули!), сьогодні цього немає. Ухвалене рішення про членство України в НАТО спонукатиме Росію думати, як виводити свої війська і як відступати. Тим більше неприпустимим є бажання вести переговори з політиком, щодо якого виданий ордер на арешт Міжнародним кримінальним судом, тобто з Путіним. "Ми будемо в НАТО незалежно від рішень Вільнюського саміту" Всі практичні результати саміту (проєкти щодо співробітництва з НАТО, створення Ради Україна-НАТО тощо) не матимуть належного змісту, якщо не будуть підкріплені чітким політичним сигналом, яким має стати політичне запрошення України до НАТО. Рада Україна-НАТО — це інструмент. І ми скористаємося ним належним чином, якщо ця Рада працюватиме для того, щоби привести Україну до членства в НАТО і політично, і юридично, і з військової точки зору. В іншому разі це буде така ж сама комісія, але з більш структурованим підходом до взаємодії з Альянсом. Тому для нас важливо, щоб на наступний день після Вільнюса ми почали якусь роботу, у тому числі з підготовки до наступного саміту НАТО у Вашингтоні. Ми будемо в НАТО. Незалежно від рішень Вільнюського саміту. Але якщо зараз рішення щодо запрошення не буде – то однозначно буде потрібен перегляд стратегії. Тому що це рішення має запустити велику кількість процесів, пов'язаних зі стратегічним плануванням, оборонною допомогою, оборонним плануванням, процеси трансформації нашого сектора безпеки та оборони, вибір пріоритетів у взаємодії з союзниками. Наявність або відсутність запрошення визначає також зміст гарантій безпеки. Бо якщо ми маємо відстрочене або не ухвалене у Вільнюсі рішення щодо членства України в НАТО, це означає, що двосторонні гарантії безпеки стають є основними. Очевидно, в такому разі зміщуються їхні акценти. Ми все одно будемо прямувати в НАТО, але перебіг цього процесу зміниться, бо без чіткої перспективи членства в Альянсі мотивація (політичних гравців в Україні. – ЄП) буде інша. Одна річ, коли ми розуміємо, що все, що ми робимо з точки трансформації в умовах війни, веде нас до політичного рішення і до основної гарантії безпеки. Але якщо цієї кінцевої мети немає, тоді будь-яке рішення щодо внутрішніх трансформацій буде ставитися під питання: чи воно є необхідним зараз, в умовах війни? "Угорщина не зняла би претензії до нас, навіть якби ми виконали все"  На завершення поговоримо про ЄС. Восени має бути рішення про те, чи починаються переговори про членство України в ЄС Але ситуація ще може змінитися, тому що це рішення будуть ухвалювати лідери. Хоча ключовим буде рішення Європейської комісії. Що рекомендуватиме жовтневий звіт ЄК – таким напевно і буде рішення лідерів.  На жаль, у червні з’явилися два рішення Венеційської комісії (а її висновки має враховувати ЄК). Ці рішення – якщо оцінювати те, що у них написано – руйнують оцінку Єврокомісії, бо те, що написала "Венеційка", неможливо виконати.   Цим висновкам Венеційської комісії передували дуже емоційні, тривалі перемови. Ми вимагали, щоб "Венеційка" фізично приїхала в Україну, бо відчували у них повну відірваність від контексту, повне дистанціювання від факту того, що у нас відбувається війна з Росією. В якийсь момент ми зрозуміли: якщо доповідачі Венеційської комісії не приїдуть фізично в Київ, простору для дискусії не буде. Зрештою вони приїхали. Вони почули усі пояснення та перестороги; ми пояснили і проілюстрували що таке мілітаризація мови, розповіли, що це основний інструмент російської пропаганди. Але Венеційська комісія до цих пояснень не дослухалась. Це рішення не впливатиме на оцінку (необхідних дій. – ЄП) України. Натомість воно впливає на авторитет і імідж Венеційської комісії як золотого стандарту щодо прав людини та верховенства права. А як інакше, якщо Венеційська комісія завжди у своїх висновках каже, що оцінка має індивідуально, що має враховуватися контекст, а для України цей контекст ігнорує. А ми – розуміючи, що Угорщина не зняла би претензії до нас, навіть якби ми виконали все – будемо робити ті реформи у сфері меншин, які вважаємо необхідними. Ми найближчим часом затвердимо державну програму, ми будемо затверджувати методологію використання мов у медіа, у рекламі, у публічних заходах. Ми вже призначили перші консультації з угорською стороною щодо імплементації освітнього законодавства. Ми багато чого зробимо – але розуміємо, що цю рекомендацію нам все одно не зарахують як "виконану" аж до членства України в ЄС.

О. Стефанішина про саміт НАТО у Вільнюсі - || фото: eurointegration.com

, Ольга Стефанішина вирушила до Вільнюса для зустріГоловна відповідальна уряду за інтеграцію України до НАТОчей і переговорів напередодні саміту Альянсу.

Тим часом Президент, його команда, Міністерство закордонних справ, Адміністрація також намагаються використати останні дні та години, щоб переконати президента Сполучених Штатів, що настав час запросити Україну в НАТО.

Проте Ольга Стефанішина вважає, що навіть якщо Альянс буде готовий, можна вважати позитивним рішенням для України. 

Коротко про головне з переговорів та про те, як нам слід діяти та хто на нашому боці з інтерв’ю віцепрем’єрки для "Європейської правди".

Чи приїде Зеленський на саміт НАТО?

Ще не прийняте остаточне рішення, так як ще не до кінця зрозумілий формат зустрічей у Вільнюсі і зміст їх рішень. 

 Поки невідомо, чи поїде Зеленський на саміт, адже ще незрозуміло, що в фінальних документах, які будуть лежати перед лідерами альянсу.

Про що будуть говорити на саміті НАТО

Саміт передбачає комплекс рішень. Там буде йтися не тільки про Україну.

По-перше, тривають перемовини з Туреччиною щодо вступу Швеції в Альянс.

По-друге, очікувалося, що саміт затвердить нового генерального секретаря НАТО – але Єнс Столтенберг погодився продовжити свою роботу на рік. 

Ну і звісно ж, темою саміту будуть питання запрошення України до членства та гарантій безпеки для України. З обох "українських" питань перемовини тривають.

Швеція на саміті не стане членом НАТО, бо немає нового генсека. Яке рішення щодо України було б успішним?

Політичне запрошення. Це можливо і необхідно саме зараз, у Вільнюсі. Жодних обмежень, які не дозволяють цього зробити, у правилах Альянсу не існує.

 Ольга Стефанішина проявила бажання, аби всі лідери НАТО, 31 держава, підтвердили, що Україна запрошена до Альянсу, і підтвердили, що новостворена Рада Україна-НАТО має визначити шлях до членства.

Членство - це процес, який має завершитися тоді, коли нами будуть виконані певні безпекові умови. А які саме - чи йдеться про завершення війни, чи про щось інше - це вже потрібно визначити, тут Альянс має індивідуальний підхід. Але почати цей процес, тобто запросити Україну до членства, можна вже зараз.

Хто підтримує Україну в НАТО, а хто ні?

 Емманюель Макрон проявляє  підтримку за членство України в НАТО, виступає за те, щоби створена Рада Україна-НАТО була умовою, сприятливою для досягнення такого членства. І це більше ніж просто підтримка України: Франція є лідером ініціативи про стратегічну автономію Європи, і Макрон реально вважає, що рішення по Україні має бути ухвалене в НАТО саме зараз.

Очевидною і однозначною - звичайно, на нашу користь - є позиція Італії, - вказала віцепрем'єрка. 

 Північноєвропейські країни, такі як Данія та Норвегія, виступають у НАТО єдиним флангом на підтримку України.

І, звісно ж, "Бухарестська дев'ятка", де кожна країна працює на підтримку України. Візит президента в Болгарію продемонстрував, що це не просто декларації, що кожна країна глибоко усвідомлює свою позицію щодо підтримки членства України в НАТО.

Не секрет, що роль США завжди була ключовою. Вона є ключовою і зараз, у перемовинах з Туреччиною щодо членства Швеції в НАТО.

Роль Сполучених Штатів була ключовою і в 2008 році на саміті в Бухаресті, коли Сполучені Штати наполягали на тому, щоб Україна отримала план дій щодо членства в НАТО, а Європа була проти.

А зараз ситуація діаметрально інша. Тепер не США, а Європа вимагає, щоб Україна була в НАТО.

Вступ в НАТО можливий тільки після закінчення війни?

 Зараз дискусія всередині Альянсу полягає в тому, щоби в принципі почати серйозно говорити про членство України в НАТО. А формати почнуть визначати вже після того, як буде визначено принципове політичне рішення.

Зараз очікується, щоб Альянс зрозумів: що навіть після війни безпека і стабільність у Європі можливі лише з Україною у складі військової і адміністративної системи НАТО.

У Альянсі наголошують на створенні Ради Україна-НАТО. Проривне рішення чи формальність?

Насьогодні підхід до Вільнюса - це максимально структурований діалог на рівні НАТО.

Але всі практичні результати саміту (проєкти щодо співробітництва з НАТО, створення Ради Україна-НАТО тощо) не матимуть належного змісту, якщо не будуть підкріплені чітким політичним сигналом, яким має стати політичне запрошення України до НАТО.

Рада Україна-НАТО - це інструмент.

- Ми скористаємося ним належним чином, якщо ця Рада працюватиме для того, щоби привести Україну до членства в НАТО і політично, і юридично, і з військової точки зору. В іншому разі це буде така ж сама комісія, але з більш структурованим підходом до взаємодії з Альянсом.

Тому насправді Вільнюс визначить, чи це буде важливий орган, чи ні, - каже віцепрем'єрка.

Чи вплине на наше бажання стати членом НАТО відсутність запрошення у Вільнюсі?

- Україна буде в НАТО. Незалежно від рішень Вільнюського саміту, - стверджує Ольга Стефанішина.

Якщо зараз рішення щодо запрошення не буде, то однозначно буде потрібен перегляд стратегії. 

Наявність або відсутність запрошення визначає також зміст гарантій безпеки. Бо наявність відстроченого або не ухваленого у Вільнюсі рішення щодо членства України в НАТО, означає, що двосторонні гарантії безпеки стають основними. В такому разі можуть зміститися їхні акценти.

Україна  прямуватиме в НАТО в будь-якому разі, але перебіг цього процесу зміниться, бо без чіткої перспективи членства в Альянсі мотивація буде інша.

Последние новости