В Україні зафіксували нові повідомлення про ймовірні порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів. За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) могли проникати до приватних будинків і силоміць виводити звідти чоловіків. Про такі випадки повідомили на Хмельниччині та Черкащині.
Офіс Омбудсмана оприлюднив окреме повідомлення, у якому наголосив, що вручення повістки не дає права заходити до чужого житла, а присутність поліцейських поруч сама по собі не є підставою для проникнення. За словами Лубінця, подібні повідомлення потребують перевірки та належного реагування правоохоронних органів.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Тема набула розголосу на тлі зростання кількості звернень щодо ймовірно незаконних дій працівників ТЦК. Лубінець заявив, що від початку 2026 року його Офіс отримав понад 5800 таких звернень. Для порівняння, за весь 2025 рік їх було трохи більше ніж 6000. Водночас ці цифри відображають кількість повідомлень громадян, а не кількість випадків, у яких порушення вже доведені судом.
Що відомо про випадки на Хмельниччині та Черкащині
За інформацією Офісу Омбудсмана, нещодавно Дмитро Лубінець реагував на інцидент на Хмельниччині, відео якого поширилося в інтернеті. Крім того, під час моніторингового візиту представників Офісу на Черкащину один із військовозобов’язаних повідомив про можливе незаконне проникнення до його домоволодіння.
В офіційному повідомленні не наведено всіх обставин цих епізодів, зокрема повної хронології подій та результатів перевірок. Тому на цьому етапі йдеться про повідомлення громадян і заяви Омбудсмана, які потребують належної правової оцінки, а не про остаточно встановлену судом вину конкретних осіб.
Лубінець наголосив, що працівники ТЦК та СП повинні діяти виключно в межах повноважень, визначених законодавством. Сам факт проведення мобілізаційних заходів не скасовує права людини на недоторканність житла.
За загальним правилом, проникнення до житла проти волі його мешканців допускається лише за наявності визначених законом підстав і з дотриманням установленої процедури. Конституція України гарантує недоторканність житла, а стаття 30 передбачає, що проникнення, огляд або обшук можливі за вмотивованим рішенням суду, крім випадків, установлених законом.
В Офісі Омбудсмана окремо підкреслили: повістка не є дозволом заходити до чужого будинку, а присутність поліцейського поруч не означає автоматичного права проникати до житла. Якщо законні підстави для таких дій є, вони мають відповідати законодавству, а встановлена процедура повинна бути дотримана.
Скільки звернень отримав Омбудсман і на що скаржаться громадяни
В ефірі «Новини.LIVE» Дмитро Лубінець повідомив, що за 2026 рік до його Офісу надійшло понад 5800 звернень щодо ймовірно незаконних дій представників ТЦК та СП. За весь 2025 рік, за наведеними ним даними, таких звернень було трохи більше ніж 6000.
Серед основних скарг громадян — застосування фізичної сили, незаконне обмеження свободи, вилучення особистих речей, зокрема мобільних телефонів, а також формальне проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Окремо повідомляють про випадки, коли працівники ТЦК, за словами заявників, використовували балаклави, не мали видимих шевронів або не забезпечували належної відеофіксації своїх дій.
За словами Омбудсмана, останніми місяцями з’явилися також повідомлення про проникнення до приватних будинків і силове виведення звідти чоловіків. Лубінець заявив, що така тенденція викликає занепокоєння та потребує реакції відповідних органів.
Він також звертав увагу на необхідність постійної відеофіксації в приміщеннях ТЦК та використання бодікамер працівниками під час виконання службових завдань. Ще одне питання, яке порушує Омбудсман, — можливість для людей, яких доставляють до ТЦК, повідомити рідним про своє місцеперебування.
Лубінець також повідомив, що лише за вересень 2026 року за матеріалами його Офісу відкрили 20 кримінальних проваджень.
Як реагує Офіс Омбудсмана та куди звертатися у разі порушень
Дмитро Лубінець пояснив, що Офіс Омбудсмана збирає інформацію про можливі порушення, проводить моніторингові візити та передає матеріали правоохоронцям. Саме правоохоронні органи мають перевіряти обставини подій і вирішувати питання про кримінальне провадження та притягнення конкретних людей до відповідальності. Омбудсман не відкриває кримінальні провадження особисто.
За словами Лубінця, у вересні за матеріалами його відомства відкрили 20 кримінальних проваджень. Ця цифра стосується проваджень, розпочатих за відповідними матеріалами, і не означає, що в кожному з них уже є вирок. Уповноважений також повідомляв про випадки, коли працівникам ТЦК оголошували підозри або суди ухвалювали рішення у справах про перевищення службових повноважень.
Омбудсман наголошує, що реагування не повинно обмежуватися окремими перевірками. На його думку, необхідні системні зміни, які допоможуть запобігти повторенню порушень. Він також заявив, що не бачить достатніх змін у ситуації з дотриманням прав людини під час мобілізаційних заходів.
Громадяни, які вважають, що їхні права порушили представники ТЦК та СП або інші посадові особи, можуть звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Безкоштовна гаряча лінія Офісу Омбудсмана — 1678. Для дзвінків з-за кордону передбачений номер +380 44 299 74 08. Актуальні контакти та способи подання звернення оприлюднені на офіційному сайті Офісу Омбудсмана.
У разі безпосередньої небезпеки або можливого вчинення правопорушення слід також звертатися до поліції. За можливості варто зберігати документи, відеозаписи та інші матеріали, які можуть допомогти встановити обставини події, і повідомляти про неї компетентні органи.
Примітка редактора: ТЦК та СП — територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які, зокрема, ведуть військовий облік і проводять мобілізаційні заходи. ВЛК — військово-лікарська комісія, яка оцінює придатність людини до військової служби за станом здоров’я. Повідомлення про можливе порушення та відкриття кримінального провадження самі по собі не є доказом вини конкретної особи.