У листопаді в Дніпрі планують відкрити 3,6-метрову сталеву скульптурну композицію «Точка тяжіння: Дім». Її створюють як сучасний публічний символ повернення додому, взаємної підтримки та стійкості. Особливість проєкту в тому, що долучитися до нього зможуть мешканці міста, ветерани, бізнеси, культурні та освітні спільноти: кожен охочий зможе додати до металевого гнізда власну іменну гілочку.
Проєкт реалізує Національна спілка митців з художнього металу за підтримки Українського культурного фонду та Дніпровської міської ради. За задумом авторів, композиція має об’єднати в одному об’єкті різні людські історії, пов’язані із захистом, порятунком, втратою дому, поверненням, відбудовою та турботою про інших.
Як у Дніпрі створюють «сталевий дім» з історій людей
Скульптура складається з двох основних образів — лелеки та гнізда. Лелека у композиції символізує людину, яка пам’ятає дорогу до рідного порогу. Це образ внутрішнього тяжіння до місця, людей і зв’язків, до яких хочеться повернутися.
Гніздо, своєю чергою, уособлює спільний дім. За задумом авторів, його неможливо створити зусиллями лише однієї людини: його потрібно збирати, приносити, переплітати та утримувати. Саме тому металеве гніздо стане інтерактивною частиною композиції — до нього можна буде додавати нові гілочки.
Кожна така деталь матиме власну історію. Для відвідувачів створюють спеціальну онлайн-мапу, за допомогою якої можна буде дізнатися, кому присвячена конкретна гілочка та яку історію вона представляє. Таким чином, фізичний об’єкт у Дніпрі матиме цифрове продовження.
У проєкті вже беруть участь місцеві бізнеси, ветерани, представники культурних та освітніх спільнот. Вони вплітають свої «гілочки» у конструкцію, поступово доповнюючи її новими історіями.
Ініціаторка проєкту та голова ГО «Національна спілка митців з художнього металу» Тетяна Тицька пояснює, що мета «Точки тяжіння» — створити у Дніпрі сучасний публічний символ повернення додому, турботи, взаємної підтримки та стійкості.
За її словами, для одних людей Дніпро був домом завжди, для інших став місцем повернення, а для когось — прихистком після втрати власної адреси. Тому композиція має розповідати не про одну конкретну людину, а про різні шляхи та внески, завдяки яким формується спільний дім.
Які історії вже представлені у металевому гнізді
Основа гнізда складається з 20 великих гілок. Кожна з них має окремий людський вимір та ґрунтується на реальній історії. Серед уже визначених образів — захисники, рятувальники, медики, люди, які відбудовують Україну, та ті, хто після вимушеного переміщення створює нове життя в Дніпрі.
- Гілочка захисту присвячена людям, які боронять право своїх родин мати майбутнє у власному домі. Її співтворцем став коваль-художник, який із перших днів повномасштабної війни добровільно пішов захищати Україну;
- гілочка порятунку розповідає про тих, хто входить у небезпеку, щоб повернути інших до життя. Це працівники ДСНС, рятувальники, пошукові групи та волонтери екстреного реагування;
- гілочка дому, який будують попри все присвячена українцям, які продовжують створювати цінність в Україні під час війни. Її символом стала ковалька — дружина іншого захисника-коваля, яка, чекаючи чоловіка з фронту, взяла в руки кувалду та зубила, щоб продовжити справу життя свого чоловіка;
- гілочка дому, збудованого наново розповідає про Дмитра з Маріуполя. Після втрати свого міста він не просто оселився у Дніпрі, а заснував на базі занедбаної станції клуб веслування на ялах та започаткував безкоштовну реабілітацію для ветеранів;
- гілочка відбудови присвячена архітекторам, інженерам, комунальникам і волонтерам, які повертають життя та безпеку зруйнованим просторам;
- гілочка збереженого життя розповідає про роботу лікарів, парамедиків, медсестер, донорів крові та реабілітологів, завдяки яким люди продовжують жити після поранень та критичних подій.
У композиції ці історії не існуватимуть окремо одна від одної. Вони мають стати частинами одного гнізда — конструкції, яку автори розглядають як метафору спільного дому, що формується з багатьох різних дій: захисту, порятунку, праці, дороги, пам’яті, знань, прийняття, турботи та відповідальності.
Співавтор монумента, коваль Григорій Талісман, називає «Точку тяжіння» не просто координатою на карті, а образом людей, до яких хочеться повертатися. За його словами, скульптура не розповідає одну біографію, а об’єднує десятки різних доріг та людських історій, перенесених у метал.
Для мешканців Дніпра це також означає можливість безпосередньо долучитися до створення публічного об’єкта. Іменна гілочка може стати частиною загальної конструкції та водночас отримати власну історію в онлайн-мапі проєкту.
Скульптура стане частиною «Металевої історії Дніпра»
Після відкриття «Точка тяжіння: Дім» має стати частиною неофіційного екскурсійного маршруту «Металева історія Дніпра». Його протягом років створюють майстри Спілки, які також є організаторами фестивалю Koval Fest.
У різних районах міста вже встановлені роботи майстрів художнього металу. Серед них — 700-кілограмове «Індустріальне серце Дніпра» біля Палацу культури «Металург», «Планета знань» біля Планетарію, триметровий «Сокіл» на однойменному житловому масиві та арт-об’єкти «Космічного парку».
Тема повернення додому має особистий вимір і для керівниці нового проєкту Тетяни Тицької. Після початку повномасштабної війни вона перебувала в евакуації у Гданську, де організовувала великі європейські ковальські фестивалі. Згодом Тицька вирішила повернутися до Дніпра та продовжити роботу, пов’язану з розвитком міської громади й української культури.
Відкриття 3,6-метрової скульптури заплановане на листопад. Точну дату та місце проведення заходу організатори мають повідомити додатково.
Окремою частиною проєкту стане можливість для містян та організацій долучатися до композиції власними гілочками. Через онлайн-мапу відвідувачі зможуть переглядати історії, пов’язані з металевими деталями, що вже стали частиною гнізда або будуть додані до нього надалі.