22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, а президент Зеленський підписав його того ж вечора. Він передбачає підпорядкування НАБУ і САП Генеральному прокурору. Це спричинило масові акції протесту в Києві, Львові, Дніпрі та Одесі — люди вимагають накласти вето. ЄС та міжнародні організації висловили серйозне занепокоєння.
Що відбувається та чому це важливо
Закон №12414 практично ліквідовує незалежність антикорупційних органів. Генпрокурор отримує право:
- давати обов’язкові письмові доручення детективам НАБУ;
- отримувати доступ і передавати справи НАБУ/SAP до інших органів;
- закривати справи чи підписувати підозри щодо посадовців;
- забирати справи з НАБУ;
- баланс влади руйнується на користь виконавчої — замість парламенту чи міжнародних експертів.
Це фактично повернення до минулого, коли сфери боротьби з корупцією контролювалися політично, а справи топчиновників блокувалися.
Причини ухвалення
Уряд офіційно мотивує закон необхідністю "очистки" НАБУ/SAP від можливих російських агентів – напередодні СБУ заявляла про обшуки та затримання детективів за зв’язки з РФ. Президент стверджує, що ця реформа пришвидшить розслідування та забезпечить "невідворотність покарання". Проте критики стверджують, що закон ухвалили поспіхом, без належного обговорення.
Громадський спротив
У Києві близько 2 000 протестувальників зібралися біля Адміністрації президента, це – молодь, ветерани, активісти, ІТ-фахівці, із плакатами "Вето закону!", "Спочатку війна — далі демократія. Протести відбулися також у Львові, Дніпрі, Одесі. Це перші масові акції протесту за час війни — люди занепокоєні поворотом назад у боротьбі з корупцією.
Як реагує світ, зокрема ЄС
Європейська Комісія висловила глибоке занепокоєння: "Незалежність НАБУ і САП — ключовий елемент реформ та вступу України в ЄС". Комісар Жюльєн Мерсьє підкреслив, що боротьба з корупцією — передумова європейської інтеграції. Комісарка з розширення Марта Кос назвала зміни "серйозним кроком назад". Представники G7 та дипломати дали оцінку як "ослаблення довіри до Києва" з можливим негативним впливом на допомогу Україні. Міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Вельдкамп вказав на загрозу для руху України до Євросоюзу.
У перспективі громадськість планує оскарження законопроєкту в Конституційному суді, тривають акції з вимогою накласти вето, збираються підписи у Верховній Раді.
Скільки справ НАБУ і САП доводять до вироку: статистика за 2024 рік
У 2024 році було розпочато 658 нових проваджень, із них 95 – у сфері оборони, 37 – в енергетиці, 101 – щодо правоохоронних і наглядових органів. У цьому ж році суди ухвалили 60 обвинувальних вироків у справах, розслідуваних детективами НАБУ і прокурорами САП. Серед засуджених — депутати, судді, посадовці держпідприємств і високопосадовці. Це свідчить про реальні результати роботи антикорупційних органів у найвищих ешелонах влади.
Ось декілька найгучніших справ і покарань, які отримали їхні фігуранти:
- 15 років та 12 років — екснардеп і його фінансова директорка за організацію «газової схеми», що завдала збитків на 3 млрд грн;
- 11,5 років — ексначальник фінслужби військової частини на Сумщині, який викрав 3,5 млн грн за допомогою підроблених документів;
- 10 років — ексзаступник керівника департаменту ПАТ «Державна продовольча зернова корпорація», що заподіяв збитки на понад 60 млн дол. США;
- 10 років — співробітник кібербезпеки СБУ, який отримав 60 тис. дол. США хабара за “вирішення питань з органами”;
- 10 та 9 років — експосадовці податкової у Києві та адвокат за вимагання 36 тис. дол. США хабара у підприємця;
- 10 та 9 років — депутат і голова міськради на Одещині за отримання 50 тис. дол. США за “земельне сприяння”;
- 9 років — ексслідчий СБУ з Одещини, який отримав 80 тис. дол. США за вплив на слідство та скасування арештів;
- 8 років — нардеп-втікач за спробу передати 50 тис. дол. у Bitcoin високопосадовцю Держагентства відновлення;
- 7–8 років — шестеро службовців Національної академії аграрних наук, включно з експрезидентом і віцепрезиденткою, за незаконне відчуження земель НААН;
- 7–8 років — шість фігурантів справи про розтрату 3,5 млн грн ДП «Укрінмаш» (структура «Укроборонпрому»);
- 7,5 та 6 років — суддя Маріупольського райсуду та його помічниця за отримання хабара за закриття справи.
Нагадаємо: обвинувальний вирок — це рішення суду про визнання особи винною у вчиненні злочину. Такі вироки можуть включати тюремне ув’язнення або інші види покарань. Частина вироків ухвалюється на підставі угод про визнання винуватості мі
Що далі?
Протести не стихли — активісти планують нові акції, кожного дня збираються люди під Офісом президента. У парламенті тривають дискусії про скасування закону, юридичні звернення до КСУ.