Ігор Крупнов – 57-річний підприємець із Дніпра, який став на захист країни. Під час виконання бойового завдання у Херсонській області його автомобіль підірвався на мінах. Унаслідок цього він залишився без обох ніг. Після вибуху військовий ледь вижив – переніс близько 10 операцій і став першим в історії української медицини пацієнтом, якому провели остеоінтеграцію.
У Дніпрі у Ігоря є бізнес по будівництву та обслуговування плавальних басейнів, яким він займається вже 25 років. Спочатку як найманий робітник, а потім як власник разом з партнером. Має двох дорослих доньок – старшу Альону, яка мешкає в Івану-Франківську. Вони з чоловіком IT-спеціалісти, та зараз він боронить Україну у лавах ЗСУ. Та молодшу – Алісу, яка живе в Бельгії. Вона майстер спорту міжнародного класу з кінного спорту. Дружина Валерія Козлова – бізнес-вумен. Саме на Західній Україні Ігор і його кохана були 24 лютого 2022 року, передає "Наше місто".
Чоловік мав військовий досвід – воював в Афганістані, був у спецназі. В резервній роті він відновив забуті навички, повчився методикам сучасної війни у ветеранів АТО і з травня 2022 року вже був на передовій, на південному фронті.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Ігор разом з побратимами по підрозділу були в активній обороні. Займалися аеророзвідкою, корегували вогонь нашої артилерії, здобували корисну агентурну інформацію від людей, які перебували в окупації. Потім навчилися наносити удари дронами по ворожим позиціям. Деокупацію правого берегу Херсонської області та самого Херсону він вважає однією з найважливіших подій у своєму житті.
Під час виконання бойового завдання джип, в якому був Ігор, його комбат і начальник батальйону із зв’язку, наїхав на протитанкові міни. Ігор втратив свідомість. Машина підлетіла в повітря більше ніж на 10 метрів, приземлилася на дах і загорілася. Комбат не вижив і всі думали, що Ігор теж загинув. Зв’язківець отримав два компресійних переломи хребта, через 5 місяців відновився, і його відправили назад у підрозділ. А Ігор тримав такі поранення, що лікарі вирішили ампутувати кінцівки. Три доби був без свідомості в госпіталі Миколаєва. Прийшов в себе, коли привезли у Львів. Там і проводили всі операції, загалом – вісім. Остання – 10 квітня 2023 року.
Ігор Крупнов у реабілітаційному центрі "Незламні" перебуває вже більш ніж півроку. Чоловік зізнається, що операції давалися йому дуже важко. Безмежний безкінечний біль, від якого опускалися руки.
-Пам’ятаю, що коли запропонували остеоінтеграцію, яку повинен був робити австралійський ортопед-травматолог Муньєд Аль Мудеріс – хірург, який зробив вже до 500 таких операцій по всьому світу, настрій в мене був дуже пригнічений. Це було напередодні Дня Святого Миколая. Мені зробили чергову операцію, і мова йшла про те, що доведеться ампутувати праву ногу вище коліна. Але він сказав, що збережемо, і вже 20 грудня зібрав мені до купи праве коліно. Я був дуже щасливий і, хоч і сумнівався трохи, погодився на остеоінтеграцію. Переживав, правда, чи вистачить на неї сил. Думав, вже поставлю звичайні протези. Бачив, що хлопці ходять зі звичайними протезами, значить, і я буду ходити. Та, врешті-решт, дав згоду. Поставив лікарям одну умову, щоб робили одразу дві ноги. В результаті ліву ногу робили 40 хвилин, а праву – дві години. Важка була операція, велика крововтрата, та все завершилося хепі-ендом. На другий день вже міг стояти на ногах. І це було неймовірне відчуття, – розповів чоловік.
Остеоінтеграція – це новітня для нашої країни методика. Згідно з нею, під час операції частину протеза імплантують прямо в кістку. А після загоєння та відновлення припасовують штучну стопу. Це найкращий спосіб протезування для людей, які втратили обидві ноги. Оскільки остеоінтегруючий протез, на відміну від класичного, більш мобільний та функціональний. Він дає змогу не просто ходити, а й відчувати поверхню під штучними стопами.
Зараз Ігор вже достатньо впевнено ходить, навіть водить автомобіль. З гордістю розповідає, що на День батька його відвідала старша донька Альона, і він з нею гуляв львівською бруківкою. Чоловік дуже задоволений протезами. Його чекає ще місяць реабілітації, а потім військо-лікарська комісія. Після відновлення планує розвивати свою справу та допомагати у бізнесі дружині Валерії, яка була і є його головною опорою упродовж всього часу лікування.
Також чоловік зізнається, що мріє відвідати молодшу доньку Алісу в Бельгії, пожити там, як мінімум, місяць. Чекає внуків, але обидві доньки говорять, що татусь ще молодий, і йому зарано бути дідусем.
- Мрію подорожувати, відпочивати на своїй дачі в Обухівці, зробити ремонт в одеській квартирі, яку придбали ще до війни, – поділився військовий.