Власники затишної кав’ярні у Дніпрі Дмитро і Тетяна Собко ще на початку війни вирішили не тільки зберегти бізнес, але й допомогти переселенцям з житлом. Загалом вони дали прихисток сотням людей.
Про історію подружжя розповіли у Дніпропетровській обласній військовій адміністрації.
Вранці 24 лютого подружжя прокинулося від вибухів. Тетяна розповіла, що чоловік дав їм з дітям на збори 15 хвилин. Спочатку вони їхали в нікуди, а далі по дорозі знайомі запропонували їм квартиру у Дрогобичі. Там вони залишили дітей та батьків. Самі ж повернулися до Дніпра керувати бізнесом, оскільки не могли покинути своїх працівників та улюблену справу.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Тетяна згадує, що ніхто з персоналу не поїхав, кав’ярня не зачинялася – сплачувалися податки, а люди отримували зарплатню. Приблизно тоді ж надійшов перший запит на допомогу із житлом. Мовляв, їде родина із Харкова, потрібно кудись влаштувати. За словами жінки, це було подружжя із двома дітьми і п’ятьма місячними цуценятами. Їх поселили у свій будинок, щоб тваринам було зручно.
Потім подружжя допомогло ще одній харківській сім’ї. Переселенці розповіли, що снаряд влучив у їхню багатоповерхівку.
- Люди просиділи декілька днів у підвалі. Там також двоє діток було. Прихистили у татовій квартирі. Один з хлопчиків, коли зайшов до помешкання сказав: "мамо, невже тут є гаряча вода?". У мене потекли сльози, – зізналася підприємиця.
Далі потік людей ставав ще більшим. Хтось просився лише переночувати, комусь потрібно було житло на довгий строк. Усіх влаштовували безкоштовно. Дмитро і Тетяна домовлялися зі знайомими, ріднею, друзями.
Паралельно у кав’ярні влаштували штаб. Туди зносили їжу або готували обіди на місці. Потім розвозили людям.
- Особливо зворушливо було, коли самі ж переселенці приносили страви, приготовані із продуктів гуманітарного набору. Казали, це для тих, кому ще важче. Наші люди неймовірні, готові ділитися останнім. Це вражає, – розповіла Тетяна Собко.
Загалом підприємці прихистили більш ніж 600 людей. Кажуть, переселенці інколи звертаються і зараз. Усім допомагають.