Откровенное интервью жены вратаря "Днепра" Дениса Бойко: фотографии

Дружина голкіпера "Дніпра" розповіла Олександрі Лободі, що на футболі біля неї краще не сидіти, чому вона не хотіла знайомитись з Бойком і що він їй забороняє.

– Після матчу "Дніпро" – "Наполі" інтернет облетіло відео, як у підтрибунці "Олімпійського" в обійми Бойка кидається тендітна блондинка. Ти тоді не приховувала емоцій.

– Денис був спустошений після важкого матчу. А мене емоції переповнювали. Я, навіть, пустила сльозу. Я не пропускаю жодної гри свого чоловіка, відвідую і виїзні матчі, якщо є можливість. "Дніпро" – "Наполі" – найяскравіший поєдинок, на якому мені доводилося побувати.

– Зрозуміло, що матч у Варшаві ти не пропустила також. Якою була твоя реакція на поразку у фіналі Ліги Європи?

– Поганою. Я близько до серця сприймаю всі поразки чоловіка.

– До мене дійшли чутки, що Денису навіть дісталося від тебе.

– Ну, не те, щоб дісталося… Хоча я завжди його критикую, якщо вже на то пішло. Але якщо є причина.

– На трибуні під час матчів ти зазвичай яка: така ж емоційна чи більш стримана?

– Я мега емоційна! Зі мною поруч краще не стояти. Я передчасно вибачаюсь перед оточуючими на трибуні, попереджаючи, що буду вболівати голосно.

– Така любов до футболу з’явилася після знайомства з Денисом чи раніше?

– Раніше я теж любила футбол і дивилася матчі. Та якось завжди, коли грали "Динамо" і "Шахтар", мої симпатії були на стороні донецької команди.

– Як так? Ти ж киянка.

– Так, я жила в Києві і на той момент жодного разу навіть не була у Донецьку, але вболівала чомусь саме за "Шахтар".

– І тут за іронією долі у твоєму житті з’являється футболіст "Динамо".

– На момент знайомства Денис був гравцем київського клубу, але грав в оренді у "Кривбасі". Коли в нас почали зав’язуватися стосунки, у нього якраз була остання гра в Кривому Розі.

– Ти пам’ятаєш перехід Дениса з "Динамо" в "Дніпро"? Його не дуже приязно зустріли фанати. На першому ж матчі вивісили банер "Политыло и Бойко, здесь вам не рады". Він сильно переживав через це?

– Денис любить свою роботу, він знає, що і для чого це робить. Йому не надто важлива думка оточуючих. Так, йому було неприємно. Але не можу сказати, що дуже переживав. Своєю роботою і працелюбством він завоював ці симпатії.

– А як він завойовував твої симпатії? Як ви познайомились?

– Одного разу моя подруга сказала, що мною цікавиться молодий хлопець, футболіст. Дуже наполегливо просить мій номер телефону. Я їй відповіла: "Юль, ну який футболіст. Ти знущаєшся? Молодий гравець та ще й гуляє постійно". Денис тоді вів дуже активний спосіб життя, це зараз його з дому не витягнеш.

Тим більше, я завжди вважала, що чоловік має бути старший за дівчину. Ми ж з Денисом – однолітки. Я не була впевнена, що ці стосунки мають серйозне майбутнє. Та він був наполегливим – почав мені передавати квіти, продовжував просити мій номер у подруги. Врешті їй набридло бути посередником і вона дала йому мій телефон.

– Наскільки мені відомо, перша розмова по телефону у вас не склалася.

– Після його дзвінка я пообіцяла передзвонити йому і не передзвонила. Але згодом ми зустрілися в одному з ресторанів. І коли я його побачила, перша думка була: "Ого, він такий високий!". Ми почали спілкуватися, ходили разом в кіно. Я запропонувала йому лише дружбу – він погодився. Хоча я наполягала: "Ти не зможеш дружити зі мною". Та він стояв на своєму. Ну і нас затягнуло…

– Пропозиція одруження стала для тебе несподіванкою?

– Я скажу більше – Денис мені запропонував одружитися по телефону. Ми тоді через щось сварилися, з’ясовували стосунки – і от так доз’ясовувались.

– Ти одразу в телефонному режимі сказала "так"?

– Ні, не пам’ятаю вже, що тоді відповіла.

– Погоджуючись на шлюб з футболістом, розуміла всі проблеми – життя на два міста…

– Я взагалі не думала про це. Люблю подорожувати і спокійно звикаю до нового міста. Якби Денису зараз запропонували вирушити кудись…

– Наприклад, в Казахстан…

– Нехай навіть Казахстан. Головне, щоб йому було добре.

– Через які свої інтереси довелося переступити?

– Денис проти, щоб я працювала ведучою, знімалася в серіалах. Я, звичайно, можу його вмовити, були випадки. Але йому це все не подобається. Ось, наприклад, на днях мені запропонували роль в молодіжному серіалі. Я його почала вмовляти. Він сказав: "Дізнайся конкретніше, яка роль". Я зателефонувала і дізналась, що роль симпатичної дівчини, до якої буде залицятися хлопець. Денис сказав: "Ні! Ні в якому разі!"

– Ти взагалі творча людина, займалась у балетній школі. Проте дуже швидко закінчила. Чому?

– Тоді мені було 7 років. Ми з бабусею дивились телевізор і там повідомили, що в Москві (Валерія народилася в Росії – прим. автора) стартує набір в школу Нурієва в Парижі. Конкурс проходив в декількох регіонах країни і з великої кількості бажаючих обрали лише три дівчинки. Серед них була і я. До бабусі мене просто на руках виносили. Емоції неможливо передати. Ми одразу почали збирати документи на виїзд до Франції. Та приїхав тато і перед від’їздом забрав мене до України. Там і вмовив мене не їхати – він не хотів розлуки зі мною. Я йому довірилась. Але в мене дійсно був талант, я не раз шкодувала, що не скористалася шансом. Продовжила займатися танцями вже у Києві.

– За освітою ти – соціолог. Але по спеціальності не працюєш. Маєш досвід акторський та роботи на телебаченні.

– Певний час я працювала ведучою на OTV. І в цей час брала уроки сценічної мови. Моя викладачка запропонувала мені стати учасницею "Соціального театру". Це був хороший досвід. Ми ставили різні вистави і виступали у дитячих будинках. Був такий собі благодійний проект.

– Чим зараз займаєшся?

– Дитиною, побутом. Вчу іспанську мову. Пішла на курси мистецтвознавства. Мені постійно щось нове на думку спадає.

– Чому саме мистецтвознавство?

– Поки не знаю. Просто захотілось. Я отримую задоволення від занять. Перші два дні курси займали цілий день, причому вихідні. Подруги дивувались: "Лєра, ти з глузду з’їхала?". А мені подобається. Буває, знаєш, знаходиш своє. От в мене саме так.

– Знаходиш час на домашні справи?

– Так. І мені з чоловіком пощастило, тому що він їсть все. Він абсолютно не примхливий. Його улюблена страва – це яєчня чи омлет, гречка і обов’язково бутерброди.

– Подарунки часто дарує?

– Так. Але щоб не подарувати те, що не сподобається, він зі мною радиться. Так само і я.

– Тобто сюрпризів у вас не виходить?

– Із сюрпризів – лише квіти.

– Як ти вважаєш, одруження змінило Дениса?

– Однозначно. І, напевно, моя заслуга в цьому є. Він інакше став дивитися на певні цінності. У нього з’явилася відповідальність. Не можу сказати, що щось змінилося в футбольному плані, тому що до своєї роботи він завжди ставився відповідально. В нього великі амбіції. І він не любить програвати, так само як і я. Колись він гуляв більше, потрапляв в якісь скандали. Зараз цього немає. Він став розсудливим.

– Де ви любите відпочивати та куди вирушаєте цього разу?

– Найулюбленіші міста для відпочинку – це Лос-Анджелес, Дубай і Мальдіви. Зараз збираємося якраз до Лос-Анджелеса і Мексики.