Школьные медпункты – проблема только в желании местной власти

Школьные медпункты позволят не вводить тотальный карантин и не прерывать обучение. А их организация и финансирование вполне по силам местной власти. Так считает главный врач областной клинической больницы им. Мечникова Сергей Рыженко.

"Не секрет, что часть из создаваемых объединенных территориальных громад (ОТГ) экономят свои скромные бюджеты, не хотят выделять финансирование на зарплаты школьных медработников. Когда же в городах с такими огромными бюджетами, как у Днепра или Кривого Рога школы без медработников, это недопустимо! Нельзя экономить на здоровье детей".

Так, больше месяца назад, Сергей Рыженко пытался достучаться до  власти Днепра  и даже  предлагал свою профессиональную помощь, как человека, который возглавляя в свое время областную санэпидстанцию, не раз имел дело с инфекциями пострашнее КОВИДа, пишет КП.

Первой реакцией на эту инициативу со стороны городских властей было… отрицание. Ее активно транслировали  многочисленные подконтрольные ей СМИ. Но в конечном итоге градоначальнику пришлось сдаться и таки признать в  эфире 34 канала, что в 95% школ города не работают медицинские пункты и полностью отсутствует медицинский персонал. Причем, озвучиваемые родителями школьников в соцсетях факты свидетельствуют о том, что в подавляющем большинстве учебных заведений города не выполняются обязательные по требованиям МОЗ и МОН нормы адаптивного карантина – ни температурный скрининг, ни социальная дистанция, ни масочный режим. Некому это организовывать и некому контролировать, ведь, как признался Борис Филатов, 141 школа города (из 157) по состоянию на 1 сентября не имеет медпунктов и медицинского персонала.

Ответственность за все это он возложил на Минздрав. Там, мол, не предусмотрели финансирования и городская власть теперь бессилен.

В это можно было бы поверить, если бы не соседний Харьков.

Когда Кернесу доложили о том, что в ведомстве Супрун на первом этапе медреформы при ликвидации детских поликлиник забыли о школьных медиках и не заложили их финансирование, харьковский мэр ответил, что только безответственные подонки могут взять на себя грех оставить без медобслуживания школы. Кернес на себя такой грех не взял, поэтому в Харькове на первой же сессии горсовета приняли решение и перевели финансирование школьных медиков на городской бюджет народного образования. Не было ни одного дня, когда бы школы Харькова оказались без медпунктов и медработников. И это при том, что бюджет Харькова в пересчете на количество населения намного меньше бюджета Днепра. А в пересчете доходов бюджета на одного жителя разница еще более впечатляющая! В Днепре это 15 117 гривен, а в Харькове -  11 035.  Но там меньшей суммой умудряются распоряжаться куда более рационально.

Та же схема могла бы сработать и в Днепре, считает инициатор возвращения школьных медиков Сергей Рыженко.

"Нужна помощь местных советов и администраций, чтобы завершить лицензирование школьных медпунктов. Ну, чего проще – собрали пакет документов от каждой школы, командировали компетентного чиновника и централизованно отвезли в МОЗ!

Каждому сегодня нужно понять, что с эпидемией не борются на больничных койках. На больничных койках лечат то, что не смогли предупредить превентивными действиями. С эпидемией нужно бороться грамотной организацией и жестким системным контролем за выполнением противоэпидемиологических мероприятий.  Мы все хорошо понимаем, что завтра эпидемия не закончится. Поэтому всем нам нужно сегодня научиться жить с вирусом, и научиться грамотно защищать от вируса себя и своих детей. Это самая главная наша задача!"

Однако, пока что , для нынешней городской власти Днепра эта тема еще не вошла в список приоритетов. 

Шкільні медпункти – проблема тільки в бажанні місцевої влади

Шкільні медпункти дозволять не вводити тотальний карантин і не переривати навчання. А їх організація і фінансування цілком під силу місцевій владі. Так вважає головний лікар обласної клінічної лікарні ім. Мечникова Сергій Риженко.

"Не секрет, що частина з створюваних об'єднаних територіальних громад (ОТГ) економлять свої скромні бюджети, не хочуть виділяти фінансування на зарплати шкільних медпрацівників. Коли ж в містах з такими величезними бюджетами, як у Дніпра або Кривого Рогу, школи без медпрацівників, це неприпустимо! Не можна економити на здоров'ї дітей".

Так, більше місяця тому, Сергій Риженко намагався достукатися до влади Дніпра і навіть пропонував свою професійну допомогу, як людину, яка очолюючи свого часу обласну санепідстанцію, не раз мав справу з інфекціями страшніше КОВІДа, пише КП.

Першою реакцією на цю ініціативу з боку міської влади було... заперечення. Її активно транслювали численні підконтрольні їй ЗМІ. Але в кінцевому підсумку градоначальнику довелося здатися і таки визнати в ефірі 34 каналу, що в 95% шкіл міста не працюють медичні пункти і повністю відсутня медичний персонал. Причому, що озвучуються батьками школярів в соцмережах факти свідчать про те, що в переважній більшості навчальних закладів міста не виконуються обов'язкові за вимогами МОЗ і МОН норми адаптивного карантину – ні температурний скринінг, ні соціальна дистанція, ні масковий режим. Нікому це організовувати і нікому контролювати, адже, як зізнався Борис Філатов, 141 школа міста (з 157) за станом на 1 вересня не має медпунктів і медичного персоналу.

Відповідальність за все це він поклав на Міністерство охорони здоров'я. Там, мовляв, не передбачили фінансування і міська влада тепер безсилий.

У це можна було б повірити, якби не сусідній Харків.

Коли Кернесу доповіли про те, що у відомстві Супрун на першому етапі медреформи при ліквідації дитячих поліклінік забули про шкільні медиків і не заклали їх фінансування, харківський мер відповів, що тільки безвідповідальні покидьки можуть взяти на себе гріх залишити без медобслуговування школи. Кернес на себе такий гріх не взяв, тому в Харкові на першій же сесії міськради прийняли рішення і перевели фінансування шкільних медиків на міський бюджет народної освіти. Не було жодного дня, коли б школи Харкова виявилися без медпунктів і медпрацівників. І це при тому, що бюджет Харкова в перерахунку на кількість населення набагато менше бюджету Дніпра. А в перерахунку доходів бюджету на одного жителя різниця ще більш вражаюча! У Дніпрі це 15 117 гривень, а в Харкові – 11 035. Але там меншою сумою примудряються розпоряджатися куди більш раціонально.

Та ж схема могла б спрацювати і в Дніпрі, вважає ініціатор повернення шкільних медиків Сергій Риженко.

"Потрібна допомога місцевих рад і адміністрацій, щоб завершити ліцензування шкільних медпунктів. Ну, чого простіше - зібрали пакет документів від кожної школи, відрядили компетентного чиновника і централізовано відвезли в МОЗ!

Кожному сьогодні потрібно зрозуміти, що з епідемією не борються на лікарняних ліжках. На лікарняних ліжках лікують те, що не змогли попередити превентивними діями. З епідемією потрібно боротися грамотною організацією і жорстким системним контролем за виконанням протиепідемічних заходів. Ми всі добре розуміємо, що завтра епідемія не закінчиться. Тому всім нам потрібно сьогодні навчитися жити з вірусом, і навчитися грамотно захищати від вірусу себе і своїх дітей. Це найголовніше наше завдання!"

Однак, поки що, для нинішньої міської влади Дніпра ця тема ще не увійшла в список пріоритетів.

Информация предоставлена в порядке ст. 10 Конституции Украины и ст. 6 Закона Украины О национальных меньшинствах в Украине