Чим далі батьківщина, тим гарніша

Афиша - Выставки - Чим далі батьківщина, тим гарніша

Афиша - Выставки - Чим далі батьківщина, тим гарніша

Галерея-книгарня "Чорна Ящірка" вже вдруге презентує творчість молодого художника Юри Єфанова. Цього разу він висловлюється про свою малу батьківщину - Крим, якої був позбавлений через окупацію і де залишились його батьки. 

"У проекті автор поєднує ностальгію за рідною землею, її міфологізацію та поетизацію із жорсткою реальністю. У роботах постають два основні і дещо суперечливі аспекти переживання художником даної теми – суб'єктивно-емоційний, ностальгійний і більш відсторонений – критично-саркастичний. Хоч подекуди межа між двома точками зору майже непомітна.

Пейзаж – один із ключових класичних жанрів образотворчого мистецтва і найпопулярніший засіб втілення образу батьківщини багатьма художниками і літераторами. У своїх роботах автор іронізує з приводу класики і не прагне реалістичності зображення, втім печаль його непідробна. І це гостре й незручне поєднання гіркоти та іронії надає проекту особливої пронизливості. “Ідеальний пейзаж” із знайомими з дитинства обрисами прибережних скель і безмежною гладдю моря стає символом, знаком, безкінечно повторюваним і інтерпретованим у різних варіаціях, що слугує нагадуванням і означує постійну присутність конкретної невирішеної проблеми поряд з нами. Самотній силует однієї зі знаменитих кримських “скель-близнюків” Адалар, що знаходяться поблизу рідного для художника Гурзуфа, повторюється як нав'язливий спогад, як образ зі сну, який щоразу набуває нових відтінків, але не дає про себе забути.

Також проект звертає увагу на наступну парадоксальну ситуацію: сьогодні на кічовість “курортної маскультури”, притаманну Криму першопочтаково, повну шаблонів, і стереотипів, на її блискучу і барвисту, просту і всім зрозумілу гіпертрофовану красу наклалась кічовість і брутальність пропаганди, яка продукується ідеологічною машиною з таким же успіхом, з яким індустрія відпочинку продукує свої картинки-етикетки. Цей другий кіч, привнесений ззовні, чужорідний, поступово заміщує перший, рідний і звичний, емоційно приватизований, і поступово віддаляє, відчужує рідні території ментально і фактично, засмічує і затуманює їх образ, який натомість ще більше міфологізується автором".
(Наталія Маценко, мистецтвознавець, арт-критик)

Присоединяйтесь к соцсетям Vgorode.ua - Facebook, Telegram, Viber, Instagram

Это чат – пиши и читай 👇
Ого! ты доскролил до нашего чатбота 😏
Теперь у тебя есть возможность настроить его под себя и узнавать важный контент первым, чтобы рассказывать друзьям
Только почта, только хардкор 🤘
Мы в соцсетях