Виставки творів Олександра Погорілого

Виставки творів Олександра Погорілого (1966 – 2014)

"Живопис. Графіка"

29 квітня о 16:00 в Дніпропетровському художньому музеї відбудеться відкриття довгоочікуваної  виставки творів дніпропетровського художника Олександра Погорілого.

Унікальність прийдешньої виставки, перш за все, в унікальності таланту самого автора. Однак особливості їй додає ще й той факт, що з часу його першої персональної виставки, експонованої в нашому ж музеї, це буде лишень третя, але вже, на жаль, не прижиттєва виставка творів живопису та графіки самобутнього художника.

Олександр Погорілий народився 11 квітня 1966 року в Дніпропетровську, де у 1983 році закінчив загальноосвітню школу й відтак навчався на фізико-технічному факультеті Дніпропетровського державного університету (1983 – 1986). Опісля навчання у виші, не маючи жодної фахової художньої підготовки, почав пізнавати творчість різних всесвітньовідомих митців та наважився на створення власних композицій.

Активний творчий період талановитого художника-самоука (1987 – 1998) виявився досить плідним. За цей час ним було створено біля сотні картин в різних жанрах, а також організовано дві персональні виставки: у Дніпропетровському художньому музеї (1993) та у галереї "ХІЛАРІС" (Дніпропетровськ, 1998).

Наступні роки Олександр працював на будівництві, тож творча активність художника значно знизилася. Та, очевидячки, така певна "перерва" виявилася необхідною для митця й підвела його до наступного життєвого етапу — періоду спостереження, пізнання, заглиблення, аналізу, рефлексій.

І вже в 2010-х роках Олександр Погорілий віддається створенню робіт переважно в графічних техніках (папір, олівець, кольорові олівці), виконує автопортрети, портрети синів та повторення (відтворюючи у пам’яті) натюрмортів.

1 червня 2014 року Олександр Погорілий пішов з життя у віці 48 років.

Створені за такий, відносно, недовгий творчий період картини художника, на щастя, не припадають пилом десь у майстерні чи на горищі, а продовжують жити "власним життям" у приватних колекціях як в Україні, так і за її межами (Польща, Росія, Словаччина, Хорватія, Австрія, Німеччина, Ізраїль).

Експоновані на виставці живописні та графічні роботи різних років, виконані переважно в жанрах портрету та натюрморту, а також пейзажу, хоч почасти відтворюють картину світу,  такого світу, яким він поставав в очах та відчуттях Олександра Погорілого.

Художник-самоук, що володіє неабиякою чуйністю та проникливістю, має одну надто вагому перевагу над творчим арсеналом митців академічного виховання — правдивість. Адже, як зауважував Марк Ротко, живопис не є зображенням досвіду — живопис і є досвід.

Відвертість і непідробність у створенні художніх образів вражає. Особисте відчуття, переживання і спроба осмислення дійсності за допомогою живопису — головне завдання автора. Звідси в його роботах і довершеність композиційного рішення, і цілісність образу, і природна — а не "грамотна" — співзвучність колористичного рішення. Саме тому кожна робота Погорілого, незалежно від  жанру, — завершена картина. Адже далеко не будь-який пейзаж чи портрет навіть досвідченого професійного художника можна вважати картиною. Твори Олександра, заворожуючи своєрідною таємничістю і неповторністю, одночасно апелюють і до почуттів, і до розуму глядача. Й чи не тому вони так по-різному впливають на кожного з нас.

Присоединяйтесь к соцсетям Vgorode.ua - Facebook, Telegram, Viber, Instagram